Булінг та його профілактика в дошкільному віці

Булінг (від англ. "bully" - хуліган, задирака; "to bully" - задиратися, знущатися) - це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском.

Булінг - це явище більш характерне для шкіл, і менш поширене у музичних та художніх школах та особливо у дитячих садочках. Це пов'язано з тим, що у школах діти об'єднані у групи формально (лише за віковим принципом), а не за інтересами як в художній чи музичній школі. А в садочку явище булінгу майже не зустрічається в зв'язку з віковими особливостями дітей дошкільного віку, а також з тим, що вони постійно перебувають під наглядом дорослих. Тоді як булінг найчастіше відбувається у місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі відсутній. Проте вже у дошкільному віці беруть свої витоки стилі поведінки, які у майбутньому можуть перерости у поведінку як агресора, та і жертви булінгу.

Так, для дітей, які можуть бути схильними до цькування інших, найчастіше характерні такі риси:

- імпульсивність, емоційно-вольова нестійкість;

- зухвалість, схильність до проявів агресії по відношенню до однолітків і дорослих;

- відсутність співчуття до інших, прояви жорстокості як до людей, так і до тварин.

Жертвами булінгу найчастіше стають: 

- замкнуті, сором'язливі діти, з заниженою самооцінкою;

- діти неуспішні у спілкуванні, які не мають друзів;

- діти з незвичайною зовнішністю (інший колір шкіри, розріз очей тощо), або з фізичними вадами.

Варто пам'ятати, що і та дитина, яка є агресором і та , яка є жертвою, потребують підтримки дорослих - і батьків, і педагогів. А любов, підтримка, здорові відносини у сім'ї, наявність активного соціального життя - участь у гуртках, наявність друзів тощо, є чудовими умовами для профілактики булінгу.